- роздвоювати
- —————————————————————————————роздво́юватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздвоювати — юю, юєш, недок., роздво/ї/ти, о/ю/, о/ї/ш, док., перех. 1) Ділити на дві частини, роз єднувати надвоє. 2) перен. Позбавляти цілісності (почуття, ставлення, погляд); приводити до стану внутрішнього розладу … Український тлумачний словник
двоїти — двою/, двої/ш, недок. 1) перех. Ділити надвоє; роздвоювати. 2) неперех., діал. Лицемірити … Український тлумачний словник
роздвоїти — див. роздвоювати … Український тлумачний словник
роздвоювання — я, с. Дія за знач. роздвоювати, роздвоюватися … Український тлумачний словник
двоїти — (ділити надвоє), роздвоювати, роздвоїти … Словник синонімів української мови
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
двоїти — двою, Вр. [1.] Говорити до когось на ви . [2.] Роздвоювати щось, ділити що небудь надвоє … Словник лемківскої говірки